Історія розвитку бібліотеки Житомирського медичного інституту тісно пов'язана з історією самого навчального закладу. Свій початок вона бере разом зі створенням Волинської фельдшерської школи в лютому 1875 року.

      Окремих документів про створення бібліотеки не збереглося, але є відомості про підручники, за якими навчалися учні Волинської фельдшерської школи. Декілька сотень примірників тодішньої літератури ретельно зберігаються в історичному фонді бібліотеки і сьогодні. В одному з річних звітів школи (1913 р.) відмічено, що кожному випускнику видавалися підручники, середня вартість яких складала 19 крб. 36 коп., і по закінченні залишалися у власності учня назавжди.

      Вперше згадку про бібліотеку ми знаходимо у матеріалах з історії закладу, які залишив колишній викладач і методист училища Б.Г. Гольденберг: «...в 1897 году... школа переходит в новое здание по улице Большой Бердичевской. Эти здания были приспособлены для занятий. В большом здании было два класса, один зубоврачебный кабинет, одна большая рекреационная зала, одна комната – библиотека...». Основний фонд бібліотеки до 1917 року складав 1588 книг і 1418 підручників. У 1922 році за користування підручниками бралася незначна плата, адже школа знаходилася на самоокупності. При бібліотеці працював читальний зал, в якому більшість учнів проводила свій вільний час. В цей час, крім підручників, у фонді знаходилося 1664 примірників книг 1036 назв.

      За 66 років свого існування школа припинила заняття тільки під час німецької окупації Житомира з липня 1941 року по лютий 1944 р. Доля книжкового фонду бібліотеки в цей період невідома, але наявність у ньому видань XIX сторіччя свідчить про те, що він під час війни зберігся хоча б частково.

      У нову будівлю за сучасною адресою бібліотеку перенесено у 1972 році, саме тоді виділено приміщення, що дозволило виокремити абонемент бібліотеки, читальну залу, книгосховище.

      На 1 січня 1962 року на обліку бібліотеки знаходився книжковий фонд із 21474 книг, з яких медичних було всього 8650 примірників. Багато зусиль щодо організації фонду, його зберігання та збереження, якісного обслуговування користувачів доклали працівники бібліотеки. У різні роки її очолювали Кантор О.Б., Алферова Е.В., Горінова Т.Г. (1962-1984), Домбровська Л.А. (1984-1995), Т.О. Россінська (1995-2012). Слід сказати вдячні слова на адресу бібліотекарів О.О. Кравчук, що працювала в бібліотеці Житомирського медичного училища більше 20 років, та І.О. Сучановій, яка понад 30 років сумлінно виконувала доручену роботу і користувалася повагою колег та студентів.

       Книгозбірня Житомирського медичного інституту – важливий структурний підрозділ, науково-інформаційний центр, ресурсний та фізичний простір якого постійно змінюється, трансформується завдяки її персоналу та керівництву інституту. Вона забезпечує реалізацію потреб користувачів у одержанні найновішої інформації, одночасно формує інформаційну культуру майбутніх медичних спеціалістів, які будуть працювати в принципово нових умовах інформаційного суспільства.

      Рівень задоволення інформаційних потреб прямо залежить від складу, структури бібліотечного фонду. Загальний фонд бібліотеки налічує більше 92 тисяч документів, серед яких більше половини навчально-методична література. Щорічно передплачується не менше 20 періодичних видань різноманітного змісту. Переважну більшість складають газети і журнали медичної тематики. До послуг користувачів ретельно організовані каталоги і картотеки.

      З огляду на виклики часу дедалі більше орієнтуємося на поповнення фонду не тільки традиційними, а й електронними документами, використовуючи новітні технології. Важливими складовими бібліотеки є передплатні електронні періодичні видання та відкриті електронні ресурси, зокрема ті, що доступні через світову мережу Інтернет.

      У 2002 році розпочався новий етап на шляху розбудови бібліотеки: встановлено сучасну обчислювальну техніку та введено в дію спеціальну програму «Бібліотека».

      У 2014 книгозбірня зробила важливі кроки до інтеграції в інформаційне суспільство, розпочалася докорінна перебудова всіх бібліотечних процесів. Впровадження автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи «ІРБІС» дало можливість створювати та підтримувати будь-яку кількість баз даних електронного каталогу, реалізувати всі типові бібліотечні технології, що прискорило пошук необхідної інформації користувачам за будь-якими параметрами. На сьогодні у власній базі даних АБІС «ІРБІС» зареєстровано 20557 записів з описами книг, періодичних видань та статей: БД «Систематична картотека статей» - 18587 , БД «Краєзнавство - 136, БД «Книги» - 1769, БД «Магістерські роботи» - 37, «Праці викладачів ЖМІ» - 28.

      Розпочато впровадження технології автоматичної ідентифікації, в першу чергу, штрих-кодування найбільш використовуваної частини фонду.

      З метою формування спільного електронного інформаційного ресурсу - «Зведений електронний каталог медичних бібліотек України» - у 2016 році книгозбірня стала членом корпорації по каталогізації аналітичного розпису медичних періодичних видань, координуючим центром якої є Національна наукова медична бібліотека України.

      Працівники бібліотеки беруть активну участь в забезпеченні освітнього процесу та методичної роботи науково-педагогічного колективу закладу. Вони стають активними учасниками підготовки та організації круглих столів, науково-практичних конференцій, педагогічних читань і виступають на них з доповідями.

      Бібліотека активно працює над створенням масиву власних інтелектуальних ресурсів, бере участь в оперативній підготовці видань актуальної тематики: науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Шевченко вчора, нині і завжди», збірка прозових і поетичних творів викладачів, співробітників та студентів інституту «Душа. Творчість. Слово», «Покажчик періодики на 2016 рік», збірник за матеріалами педагогічних читань «Медіаграмотність як складова інформаційної компетентності майбутніх медиків», «Календар медичних дат 2020».

      Принцип загальнодоступності інформації, її оперативне надання у зручній формі і відповідно потребам користувача залишається основним в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні, а найбільш ефективним видом обслуговування є вибіркове розповсюдження інформації. До числа індивідуальних абонентів включені викладачі, асистенти, науковці кафедр, голови циклових комісій. На електронні адреси їм надсилається інформація в залежності від тематики запитів та науково-дослідницької роботи, повідомлення про нові надходження, електронні передплатні повнотекстові періодичні видання. За бажанням інформація може бути відправлена у інший спосіб електронного зв’язку: вайбер, телеграм, так звана «мобільна телефонія» на основі використання технології розпізнавання графічного зображення – QR-коду.

      Незмінною формою популяризації літератури залишаються книжкові виставки, перегляди літератури, бібліографічні та інформаційні огляди, дні інформації, в рамках яких організовуються перегляди нових надходжень, індивідуальні і групові консультації. Відмінною рисою презентаційної діяльності бібліотеки є те, що виставки перестали носити одноденний характер. Вони, як правило, стали постійно діючими. І найголовніше, стали входити до складу різних комплексних заходів.

      Культурно-просвітницька робота бібліотеки передбачає всебічне пропагування серед студентської молоді загальнолюдських цінностей, формування національної свідомості, активної громадської позиції. Особливо яскравими та неординарними були студентські читання поезій Кобзаря під гаслом «Читай! Формат не має значення!», майстер-класи «Маки пам’яті», «Новорічна прикраса» виставка творчих робіт співробітників і студентів «Маленькі шедеври власноруч», зустріч з письменником, поетом Житомирщини Марією Рудак «З теплом надія в серці проростає…».

      Книгозбірня стає ближчою користувачу завдяки соціальним мережам. Це один із механізмів створення привабливого образу бібліотеки. Інформація розміщена на сторінці бібліотеки у мережі Фейсбук цікава і корисна. Подається вона під певними рубриками, а це презентація книжок, матеріали про акції та заходи, реклама сервісів та послуг, демонстрація своєї видавничої продукції, «Ліки для душі», віртуальні виставки тощо. Особливо популярними стають матеріали, підготовлені у вигляді інфографіки, постерів, слайд-шоу, ментальних карт.

      Бібліотека продовжує вибудовувати свою діяльність відповідно до новітніх умов і вимог, що є запорукою динамічності її розвитку та успішної діяльності інституту.